Про особливості роботи з платформами е-демократії та інструментами е-урядування, найпоширеніші інструменти е-демократії в Україні та на Волині, а також про перспективи їх подальшого удосконалення та використання розповіли експерти Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу і Фонду місцевого розвитку під час тренінгу-семінару на тему: «Особливості роботи з платформами е-демократії та інструментами е-врядування».
Захід відбувся у середу, 18 травня, у Луцьку в рамках програми «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади». Учасниками заходу стали депутати місцевих рад та їх помічники, керівники та працівники місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування Волинської області.
Під час заходу голова Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Михайло Наход розповів присутнім, які є найпоширеніші напрямки електронної демократії у світі, в Україні та на Волині, а також, навіщо розвивати інструменти електронної демократії органам влади.
Зокрема, за словами експерта, найпоширенішими напрямками електронної демократії у світі є е-парламент, е-законотворення, е-голосування, е-вибори, е-референдум, е-правосуддя, е-петиції, е-ініціативи, е-консультації, е-опитування, е-освіта, е-екологія, е-транспорт, е-безпека, а також відкриті дані.
В Україні користуються популярністю такі інструменти електронної демократії, як Петиції до ВРУ та Президента, Портал відкритих даних ВРУ, Єдиний державний веб-портал відкритих даних, Портал публічних закупівель ProZorro, офіційний портал публічних фінансів України E-data, а також Відкрита база даних помічників народних депутатів України «Посіпаки».
Щодо регіонального рівня, то на Волині найпоширенішими з них є: проекти НПА та НПА ОМС, електронні черги в дитячий садок (Луцьк), онлайн-трансляції сесій міської ради (Луцьк), мультимедійний автоматизований комплекс (МАК) моніторингу та керування громадським транспортом (Луцьк), Єдина система місцевих петицій (Луцьк, Ковель, Володимир-Волинський, Жовтневе, Жидичин та ін.), Відкрите місто (Луцьк) та Єдина система громадських ініціатив (Луцьк).
«Навіщо розвивати інструменти електронної демократії в громадах органам влади? Однією з основних причин є вимога часу. Сьогодні можна побачити значно більше людей онлайн, ніж на вулиці. По-друге, з метою підвищити довіру до влади, а також дати позитивний сигнал для інвесторів. Ще однією причиною є підвищення прозорості ОМС та демонстрація добрих намірів влади щодо взаємодії з громадянами», – розповів Михайло Наход.
Про особливості та результати роботи систем «Відкрите місто» та «Єдина система місцевих петицій» розповів під час семінару національний модератор відповідних платформ Володимир Павлюк.
За словами експерта, платформа «Відкрите місто» створена для взаємодії громадян, місцевих органів влади, комунальних підприємств, агентств місцевого розвитку, громадських об’єднань, благодійних фондів та бізнесу в процесі вирішення актуальних проблем громади. Щодо «Єдиної системи місцевих петицій», то особливістю її функціонування є допомога ОМС у забезпеченні виконання норм Закону України від 02.07.2015 № 577-VIII щодо електронних петицій.
«Географія проекту «Відкрите місто» на сьогоднішній день включає 27 міст. Натомість, до «Єдиної системи місцевих петицій» уже приєдналось 58 органів місцевого самоврядування. Крім того, у Луцьку уже запрацювала Єдина система громадських ініціатив», – розповів Володимир Павлюк.
Під час заходу голова ВОГО «Фонд місцевого розвитку» Петро Верзун розповів учасникам про суть та завдання програми EGAP, а також про заходи, заплановані в рамках проекту «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади».
Експерт з електронної демократії та електронного урядування, керівник проекту «ЦНАП як інноваційний інструмент взаємодії влади та громади» Роман Матвійчук назвав переваги використання офіційного порталу публічних фінансів Е-data, порталу «Відкритий бюджет», системи електронних державних закупівель Prozorro та ознайомив з механізмом їх використання.
На завершення Михайло Наход розповів про старт конкурсу EGAP Challenge та закликав учасників заходу до участі у ньому. Метою конкурсу є запровадження нових інструментів електронної демократії, що допоможуть громадянам отримувати нові якісні сервіси, ефективно взаємодіяти та безпосередньо впливати на владу, а владі – досягти нового рівня прозорості та ефективності.
