Електронні петиції як інструмент е-демократії та спосіб звернення громадян до влади з’явилися в Україні у 2015 році, після того як Верховна Рада внесла зміни до закону “Про звернення громадян” і передбачила е-петицію як окрему форму такого звернення.
З електронними петиціями громадяни можуть звертатися як до центральної, так і до місцевої влади. Щоб допомогти органам місцевого самоврядування запровадити е-петиції на своєму рівні, в рамках програми EGAP була створена Єдина система місцевих петицій. З появою системи місцева влада отримала готове технічне рішення для е-петицій. Наразі до системи приєдналися понад 170 місцевих громад. Сервісом користуються понад 440 тисяч громадян.
За час, що минув від їхнього впровадження, електронні петиції стали найпоширенішим інструментом е-демократії на місцевому рівні. Про це, зокрема, свідчать результати аналітичного дослідження Йорданки Томкової, Дмитра Хуткого та Михайла Находа “Е-демократія на місцевому рівні: стан розвитку”, опублікованого в травні 2018 року. Дослідження показало, що е-петиції запроваджені у 93% міст, зареєстрованих у Єдиній системі місцевих петицій. А річний приріст громад у системі на 2017 рік становив 28%.
Упродовж 2015-2017 років громадяни ініціювали через Єдину систему понад 10 тисяч петицій, адресованих міським, селищним та сільським радам. 1725 із них – тобто майже кожна 5-та – зібрали потрібну кількість голосів та потрапили на розгляд місцевої влади. За 8 місяців цього року кількість петицій у системі зросла до 15 тисяч.
Популярність петицій як інструменту електронної демократії спонукала детальніше проаналізувати їхню тематику й успішність.
ТОП-5 ТЕМ
Найбільше е-петицій до місцевої влади, за даними Єдиної системи, стосувалися благоустрою та будівництва. За 2015-2017 роки таких петицій було 4 249, а за перший квартал 2018-го – 363. У 2015-2017-му кожна шоста петиція на тему благоустрою та будівництва зібрала необхідну кількість підписів і потрапила на розгляд місцевої влади; усього таких успішних петицій було 643. З петицій, поданих у першому кварталі 2018-го, 80 здобули підтримку громади.
Після благоустрою та будівництва найбільше турбує українців транспорт і стан доріг. 2 700 петицій стосувалися саме цієї сфери у 2015-2017 роках, з них 400 зібрали необхідну кількість підписів. За перший квартал 2018-го громадяни ініціювали 354 петиції щодо транспорту й стану доріг, і 80 з них здобули підтримку.
Далі рейтинг тем за перші два роки після появи е-петицій та у 2018-му дещо відрізняється.
Станом на кінець 2017 року на третьому місці за кількістю ініційованих е-петицій була сфера житлово-комунального господарства: 573 подані петиції та 129 успішних. На четвертому місці – екологія: 378 ініційованих і 97 успішних петицій. Замикала п’ятірку тем-лідерів категорія “Сім’я, молодь, діти”: 323 подані петиції та 76 успішних.
За підсумками першого кварталу 2018-го у трійці лідерів за кількістю ініційованих е-петицій – сфера охорони здоров’я: 44 подані та 11 підтриманих петицій. На четвертому місці – сфера житлово-комунального господарства: 37 ініційованих петицій, з яких 10 зібрали потрібну кількість підписів. П’яте місце розділили між собою категорії “Екологія” та “Сім’я, молодь, діти” – у кожній по 29 поданих петицій. Підтримку громад здобули 12 петицій на екологічну тематику й 10 із категорії “Сім’я, молодь, діти”.
Серед інших сфер, яких стосувалися е-петиції, подані через Єдину систему, – охорона правопорядку, освіта, економіка та фінанси, соціальний захист та охорона праці, промисловість і підприємництво, земельні відносини. Детальніша аналітика по цих темах, а також частка успішних петицій у кожній категорії в інфографіках.
ТОП-10 МІСТ
У першому кварталі 2018-го українці частіше зверталися до е-петицій, щоб впливати на рішення місцевої влади, у порівнянні з останнім кварталом 2017 року. За перші 4 місяці цього року через Єдину систему ініціювали 986 петицій, на 63 більше, ніж в останньому кварталі минулого року.
Найбільший приріст кількості петицій у порівнянні з останнім кварталом 2017 року спостерігався у Кам’янському (+29), Дніпрі (+24), Луцьку (+21), Маріуполі (+20), Вінниці (+19), Василькові (+19) і Павлограді (+11).
Десятка міст-лідерів за кількістю ініційованих до місцевої влади е-петицій виглядає так:
| Упродовж 2015-2017 років | Упродовж першого кварталу 2018-го |
| Чернігів – 1064 | Чернівці – 96 |
| Луцьк – 882 | Чернігів – 94 |
| Вінниця – 757 | Суми – 82 |
| Чернівці – 751 | Вінниця – 78 |
| Львів – 732 | Маріуполь – 77 |
| Маріуполь – 634 | Дніпро – 54 |
| Краматорськ – 590 | Хмельницький – 51 |
| Хмельницький – 586 | Васильків – 48 |
| Кам’янське – 565 | Кам’янське – 47 |
| Тернопіль – 542 | Краматорськ – 46 |
Окремої уваги заслуговує містечко Васильків на Київщині, яке в першому кварталі 2018-го охопив справжній “петиційний бум”. У містечку з населенням до 40 тисяч жителів було ініційовано 48 петицій, з яких 21 подолала підписний бар’єр. За цими показниками Васильків обігнав навіть деякі обласні центри.
Загалом у першому кварталі цього року зросли й кількість, і частка петицій, які здобули підтримку громади й потрапили на розгляд місцевої влади. Якщо в останньому кварталі 2017-го успішних петицій було 194, то в січні-березні 2018-го – 234.
Містами-лідерами за кількістю успішних петицій є:
| Упродовж 2015-2017 років | Упродовж першого кварталу 2018-го |
| Чернігів – 236 | Суми – 32 |
| Суми – 177 | Чернівці – 28 |
| Чернівці – 173 | Маріуполь – 23 |
| Луцьк – 135 | Васильків – 21 |
| Маріуполь – 96 | Чернігів – 20 |
| Кам’янське – 95 | Вінниця – 16 |
| Тернопіль – 91 | Кам’янське – 13 |
| Вінниця – 88 | Ірпінь – 11 |
| Краматорськ – 75 | Буча – 7 |
| Хмельницький – 57 | Дніпро – 6 |
Частка е-петицій, які упродовж першого кварталу 2018-го подолали підписні бар’єри, сягнула майже 24%. Це значно більше, ніж у 2016-2017 роках, коли частка успішних петицій коливалася в межах 15-17%. На початку цього ж року майже кожну четверту петицію підтримала громада. Проте є міста, де цей показник значно вищий.
До десятки лідерів за часткою успішних петицій входять:
| Упродовж 2015-2017 років | Упродовж першого кварталу 2018-го |
| Фастів – 74% | Буча – 88% |
| Обухів – 73% | Ірпінь – 46% |
| Славутич – 42% | Васильків – 44% |
| Суми – 41% | Суми – 39% |
| Калуш – 27% | Калуш – 33% |
| Чернівці – 23% | Маріуполь – 30% |
| Вишгород – 23% | Чернівці – 29% |
| Ірпінь – 23% | Кам’янське – 28% |
| Чернігів – 22% | Чернігів – 21% |
| Стрий – 20% | Вінниця – 21% |
Є міста, де кількість ініційованих петицій невелика, але всі вони змогли здобути підтримку громади. Це, наприклад, Українка (3 петиції), Трускавець (3 петиції), Вараш (2 петиції).
З два роки електронні петиції до місцевої влади зібрали понад 1,1 мільйона підписів громадян. Упродовж першого кварталу 2018-го на підтримку е-петицій було зібрано понад 130 тисяч підписів.
Упродовж 2015-2017 років понад 100 тисяч підписів були зібрані в Чернігові (139 000, тоді як населення міста, за даними ООН на 2013 рік, становить 290 000 осіб), а також в Луцьку (105 000 з населенням близько 220 000 осіб).
До топ-10 міст за кількістю зібраних підписів на підтримку е-петицій увійшли:
| Упродовж 2015-2017 років | Упродовж першого кварталу 2018-го |
| Чернігів – 139 324 | Чернігів – 15 352 |
| Луцьк – 105 317 | Луцьк – 13 600 |
| Львів – 85 988 | Львів – 12 133 |
| Хмельницький – 85 515 | Хмельницький – 11 685 |
| Чернівці – 82 937 | Чернівці – 11 546 |
| Суми – 78 670 | Суми – 11 103 |
| Вінниця – 76 281 | Вінниця – 6 015 |
| Дніпро – 75 971 | Дніпро – 5 473 |
| Маріуполь – 68 878 | Маріуполь – 5 341 |
| Краматорськ – 63 381 | Краматорськ – 5 329 |
Те, що перелік міст із найбільшою кількістю зібраних підписів та найбільшою часткою успішних петицій різниться, пояснюється різним прохідним бар’єром для петицій, який встановлює місцева влада. Чи не найжорсткіший прохідний бар’єр для е-петицій встановлений у Вінниці, Дніпрі та Луцьку. У Дніпрі потрібно зібрати 900 підписів за 30 днів, щоб петицію розглянула місцева влада. У Вінниці – 350 підписів за 14 днів, у Луцьку – 300 підписів за 14 днів.
